11 група 15.05.2020р. Урок №23-24
ТЕМА №2. Кисневе і плазмове різання
Урок №23-24. Апаратура для киснево-флюсового різання.
Технологія
киснево-флюсового різання.
План.
1. Апаратура для
киснево-флюсового різання.
2. Технологія
киснево-флюсового різання.
Домашнє завдання :
І.В. Гуменюк, О.Ф. Іваськів
Обладнання і технлогія гзозварювальних робіт
ст. 185-189.
ст. 185-189.
Для вивчення теми уроків можна використати підручник, або наступний матеріал
1.
АПАРАТУРА ДЛЯ КИСНЕВО-ФЛЮСОВОГО РІЗАННЯ
Для
киснево-флюсового різання використовують спеціалізовані установки, які
складаються з флюсоживильника і різака. Існує три схеми установок:
1. Із зовнішньою подачею флюсу(рис. 1, а). Флюс з бака ін-жектується киснем і
подається до різака зі спеціальною головкою. Газофлюсова суміш, виходячи з
отвору головки, засмоктується струменем ріжучого кисню і в суміші з ним
поступає в зону різа. За цією схемою працюють установки УРХС-4, УРХС-5, УРХС-6,
УГПР.
2. З однопровідною подачею флюсу під високим тиском
(рис. 1, б). Залізний порошок, кварцовий пісок
з бака флюсоживильника інжектується безпосередньо струменем ріжучого кисню.
Суміш флюсу з киснем рукавом підводиться до різака через центральний канал
мундштука і поступає до місця різа. За цією схемою працюють установки УФР-2,
УФР-5.
3. З механічною подачею флюсу (рис. 1, в). Флюс із суміші
алюмінієво-магнієвого порошку з бака за допомогою шнекового пристрою подається
до головки різака, де захоплюється струменем ріжучого кисню.
Флюсоживильники
поділяються на пневматичні — подача
флюсу здійснюється інжекторним або циклонним (вихровим) пристроєм, до якого
поступає кисень, повітря або азот, захоплюючи флюс до різака; механічні —
подача флюсу здійснюється шнековим пристроєм зі шлангами і трубками.
Флюсоживильник ФПР-1-65 складається з бачка 1, регулювального пристрою 8 і
редуктора 4 (рис. 2). В бачку є горловина
для засипання флюсу. Нижній корпус бачка закінчується штуцером, до якого
під'єдну-ють регулювальний пристрій 8.
Флюсонесучий газ з балона або трубопровода подається в редуктор 4, при
виході з якого розділяється на два потоки: один поступає у верхню частину бачка 1 для створення тиску на
флюс, другий — через регулювальний вентиль 5 по трубці 6 у регулювальний
пристрій. Флюс із бачка зсипається в циклонну камеру, а газ, який поступає
через штуцер 7, створює вихровий потік, що захоплює флюс і подає його до
різака. Тиск газу встановлюють за манометром 2. Для випускання газу з бачка
служить вентиль. У випадку підвищення тиску спрацьовує мембрана, яка змонтована
на горловині 3бачка.
Для
механізації процесу різання використовують флюсожи-вильник ФП-1-65, у якому газ
подається з бачка в регулювальний пристрій через електромагнітний перемикаючий
клапан і фільтр.
Установка
УРХС-5 (рис. 4) комплектується різаком РАФ-1-65 (рис. 3) і
флюсоживильником ФП-2-65. Флюсоживильник має циклонну конструкцію, а різак 4 — зовнішню подачу флюсу. Флюс із
флюсоживильника1 подається
в різак 4 через рукав З і
через флюсоподаюче сопло головки засмоктується ріжучим струменем кисню, який
подається через рукав 2. Тиск флюсоподаю-чого газу регулюється редуктором, а
подача флюсу в різак контролюється вентилем 5.
Різак (рис. 3) виготовляється на базі серійного
різака «Полум'я». Вентиль 4 призначений для регулювання подачі
флюсу. На головці різака закріплена колодка 2, до якої під'єднані дві змінні
втулки 3. Втулки встановлюються під кутом
25° до осі мундштука.
Трійник 1 і
система трубок зв'язують порошковий вентиль з колодкою.
Установки УРХС-5
використовуються для різання сталей товщиною до 200 мм, а.при товщині від 200
до 500 мм застосовують установку УРХС-6, яка комплектується флюсоживильником
ФП-2-65 і різаком РАФ-2-65.
Різаки для киснево-флюсового різання
відрізняються від звичайних тим, що вони мають додаткові пристрої для подачі
флюсу. Залежно від схеми подачі флюсу їх поділяють на два типи: ,
— флюс подається в суміші з ріжучим
киснем до центрального каналу мундштука;
— зовнішня подача флюсу.
За принципом змішування горючого газу
і кисню різаки поділяються на інжекторні та з внутрішньосопловим змішуванням.
2. ТЕХНОЛОГІЯ КИСНЕВО-ФЛЮСОВОГО РІЗАННЯ
Перед різанням
лінію різа очищають від бруду, іржі, мастил, а флюс просіюють і прожарюють.
Різання починають
з краю листа або з попередньо просвердленого отвору. При прямолінійному різанні
різак установлюють перпендикулярно до поверхні металу або кутом вперед.
У результаті
низької теплопровідності і великої кількості виділеного тепла в зоні різа
виникають внутрішні напруги, які призводять до утворення деформації листів, а
при жорсткому кріпленні – до тріщин.
Режими киснево-флюсового
різання високолегованих сталей відрізняються від режимів різання низько
вуглецевих сталей.
Потужність підігрівного
полум’я беруть на 15-25% більшу, ніж при різанні низько вуглецевих сталей такої
ж товщини.
Відстань від
кінця мундштука до поверхні металу більша, ніж при звичайному кисневому
різанні. Це потрібно для тог, щоб частинки флюсу встигли нагрітися до
температури спалаху і зменшилось забруднення вихідних каналів підігрівного полум’я
.
Таблиця. 1.
Режими різання високолегованої сталі
Товщина
металу,
мм
Швидкість
різання,
мм/хв
Тиск
кисню в
робочій
камері
редуктора
кгс/см²
Тиск
кисню,
азоту або
повітря
по манометру на флюсо-
живильнику,
кгс/см²
Витрати
ацетилену
м³/год
Витрати
флюсу,
кг на
1м
різа
Витрати
кисню
м³/год
прямо-
лінійне
різання
фігурне
різання
10
760
460
6-7
0,1-0,5
25
0,25
0,3
20
575
350
6-7
0,1-0,5
40
0,35
0,5
30
490
290
6-7
0,1-0,5
50
0,45
0,8
40
435
260
6-7
0,1-0,5
60
0,5
1,0
60
370
225
8-9
0,1-0,5
75
0,6
1,5
80
330
200
8-9
0,1-0,5
90
0,7
2,0
100
300
180
9-10
0,1-0,5
100
0,75
2,35
200
230
140
9-10
0,1-0,5
120
0,8
2,5
Питання для самоконтролю.
1. Що входить до складу апаратури для киснево-флюсового різання?
2. У
чому полягає теплова дія флюсу?
3. У чому полягає абразивна дія флюсу?
Для вивчення теми уроків можна використати підручник, або наступний матеріал
1.
АПАРАТУРА ДЛЯ КИСНЕВО-ФЛЮСОВОГО РІЗАННЯ
Для
киснево-флюсового різання використовують спеціалізовані установки, які
складаються з флюсоживильника і різака. Існує три схеми установок:
1. Із зовнішньою подачею флюсу(рис. 1, а). Флюс з бака ін-жектується киснем і
подається до різака зі спеціальною головкою. Газофлюсова суміш, виходячи з
отвору головки, засмоктується струменем ріжучого кисню і в суміші з ним
поступає в зону різа. За цією схемою працюють установки УРХС-4, УРХС-5, УРХС-6,
УГПР.
2. З однопровідною подачею флюсу під високим тиском
(рис. 1, б). Залізний порошок, кварцовий пісок
з бака флюсоживильника інжектується безпосередньо струменем ріжучого кисню.
Суміш флюсу з киснем рукавом підводиться до різака через центральний канал
мундштука і поступає до місця різа. За цією схемою працюють установки УФР-2,
УФР-5.
3. З механічною подачею флюсу (рис. 1, в). Флюс із суміші
алюмінієво-магнієвого порошку з бака за допомогою шнекового пристрою подається
до головки різака, де захоплюється струменем ріжучого кисню.
Флюсоживильники
поділяються на пневматичні — подача
флюсу здійснюється інжекторним або циклонним (вихровим) пристроєм, до якого
поступає кисень, повітря або азот, захоплюючи флюс до різака; механічні —
подача флюсу здійснюється шнековим пристроєм зі шлангами і трубками.
Флюсоживильник ФПР-1-65 складається з бачка 1, регулювального пристрою 8 і
редуктора 4 (рис. 2). В бачку є горловина
для засипання флюсу. Нижній корпус бачка закінчується штуцером, до якого
під'єдну-ють регулювальний пристрій 8.
Флюсонесучий газ з балона або трубопровода подається в редуктор 4, при
виході з якого розділяється на два потоки: один поступає у верхню частину бачка 1 для створення тиску на
флюс, другий — через регулювальний вентиль 5 по трубці 6 у регулювальний
пристрій. Флюс із бачка зсипається в циклонну камеру, а газ, який поступає
через штуцер 7, створює вихровий потік, що захоплює флюс і подає його до
різака. Тиск газу встановлюють за манометром 2. Для випускання газу з бачка
служить вентиль. У випадку підвищення тиску спрацьовує мембрана, яка змонтована
на горловині 3бачка.
Для
механізації процесу різання використовують флюсожи-вильник ФП-1-65, у якому газ
подається з бачка в регулювальний пристрій через електромагнітний перемикаючий
клапан і фільтр.
Установка
УРХС-5 (рис. 4) комплектується різаком РАФ-1-65 (рис. 3) і
флюсоживильником ФП-2-65. Флюсоживильник має циклонну конструкцію, а різак 4 — зовнішню подачу флюсу. Флюс із
флюсоживильника1 подається
в різак 4 через рукав З і
через флюсоподаюче сопло головки засмоктується ріжучим струменем кисню, який
подається через рукав 2. Тиск флюсоподаю-чого газу регулюється редуктором, а
подача флюсу в різак контролюється вентилем 5.
Різак (рис. 3) виготовляється на базі серійного
різака «Полум'я». Вентиль 4 призначений для регулювання подачі
флюсу. На головці різака закріплена колодка 2, до якої під'єднані дві змінні
втулки 3. Втулки встановлюються під кутом
25° до осі мундштука.
Трійник 1 і
система трубок зв'язують порошковий вентиль з колодкою.
Установки УРХС-5
використовуються для різання сталей товщиною до 200 мм, а.при товщині від 200
до 500 мм застосовують установку УРХС-6, яка комплектується флюсоживильником
ФП-2-65 і різаком РАФ-2-65.
Різаки для киснево-флюсового різання
відрізняються від звичайних тим, що вони мають додаткові пристрої для подачі
флюсу. Залежно від схеми подачі флюсу їх поділяють на два типи: ,
— флюс подається в суміші з ріжучим
киснем до центрального каналу мундштука;
— зовнішня подача флюсу.
За принципом змішування горючого газу
і кисню різаки поділяються на інжекторні та з внутрішньосопловим змішуванням.
2. ТЕХНОЛОГІЯ КИСНЕВО-ФЛЮСОВОГО РІЗАННЯ
Перед різанням
лінію різа очищають від бруду, іржі, мастил, а флюс просіюють і прожарюють.
Різання починають
з краю листа або з попередньо просвердленого отвору. При прямолінійному різанні
різак установлюють перпендикулярно до поверхні металу або кутом вперед.
У результаті
низької теплопровідності і великої кількості виділеного тепла в зоні різа
виникають внутрішні напруги, які призводять до утворення деформації листів, а
при жорсткому кріпленні – до тріщин.
Режими киснево-флюсового
різання високолегованих сталей відрізняються від режимів різання низько
вуглецевих сталей.
Потужність підігрівного
полум’я беруть на 15-25% більшу, ніж при різанні низько вуглецевих сталей такої
ж товщини.
Відстань від
кінця мундштука до поверхні металу більша, ніж при звичайному кисневому
різанні. Це потрібно для тог, щоб частинки флюсу встигли нагрітися до
температури спалаху і зменшилось забруднення вихідних каналів підігрівного полум’я
.
Таблиця. 1.
Режими різання високолегованої сталі
Товщина
металу,
мм
|
Швидкість
різання,
мм/хв
|
Тиск
кисню в
робочій
камері
редуктора
кгс/см²
|
Тиск
кисню,
азоту або
повітря
по манометру на флюсо-
живильнику,
кгс/см²
|
Витрати
ацетилену
м³/год
|
Витрати
флюсу,
кг на
1м
різа
|
Витрати
кисню
м³/год
|
|
прямо-
лінійне
різання
|
фігурне
різання
|
||||||
10
|
760
|
460
|
6-7
|
0,1-0,5
|
25
|
0,25
|
0,3
|
20
|
575
|
350
|
6-7
|
0,1-0,5
|
40
|
0,35
|
0,5
|
30
|
490
|
290
|
6-7
|
0,1-0,5
|
50
|
0,45
|
0,8
|
40
|
435
|
260
|
6-7
|
0,1-0,5
|
60
|
0,5
|
1,0
|
60
|
370
|
225
|
8-9
|
0,1-0,5
|
75
|
0,6
|
1,5
|
80
|
330
|
200
|
8-9
|
0,1-0,5
|
90
|
0,7
|
2,0
|
100
|
300
|
180
|
9-10
|
0,1-0,5
|
100
|
0,75
|
2,35
|
200
|
230
|
140
|
9-10
|
0,1-0,5
|
120
|
0,8
|
2,5
|
Питання для самоконтролю.
1. Що входить до складу апаратури для киснево-флюсового різання?
2. У
чому полягає теплова дія флюсу?
3. У чому полягає абразивна дія флюсу?
Немає коментарів:
Дописати коментар