11 група    15.05.2020р.   Урок №23-24

ТЕМА №2.  Кисневе і плазмове різання

Урок №23-24.  Апаратура для киснево-флюсового різання.

                               Технологія киснево-флюсового різання.                                                                                                                                                            

  План.

            1. Апаратура для киснево-флюсового різання.

                 2. Технологія киснево-флюсового різання. 

         Домашнє завдання :   

                                                     І.В. Гуменюк, О.Ф. Іваськів

                                                 Обладнання і технлогія гзозварювальних робіт
                                                           ст. 185-189.

             Для вивчення теми уроків можна використати підручник, або наступний матеріал 

    1.    АПАРАТУРА ДЛЯ КИСНЕВО-ФЛЮСОВОГО РІЗАННЯ

Для киснево-флюсового різання використовують спеціалізовані установки, які складаються з флюсоживильника і різака. Існує три схеми установок:

1. Із зовнішньою подачею флюсу(рис. 1, а). Флюс з бака ін-жектується киснем і подається до різака зі спеціальною головкою. Газофлюсова суміш, виходячи з отвору головки, засмоктується струменем ріжучого кисню і в суміші з ним поступає в зону різа. За цією схемою працюють установки УРХС-4, УРХС-5, УРХС-6, УГПР.

2. З однопровідною подачею флюсу під високим тиском

(рис. 1, б). Залізний порошок, кварцовий пісок з бака флюсоживильника інжектується безпосередньо струменем ріжучого кисню. Суміш флюсу з киснем рукавом підводиться до різака через центральний канал мундштука і поступає до місця різа. За цією схемою працюють установки УФР-2, УФР-5.

3. З механічною подачею флюсу (рис. 1, в). Флюс із суміші алюмінієво-магнієвого порошку з бака за допомогою шнекового пристрою подається до головки різака, де захоплюється струменем ріжучого кисню.

Флюсоживильники поділяються на пневматичні — подача флюсу здійснюється інжекторним або циклонним (вихровим) пристроєм, до якого поступає кисень, повітря або азот, захоплюючи флюс до різака; механічні — подача флюсу здійснюється шнековим пристроєм зі шлангами і трубками. Флюсоживильник ФПР-1-65 складається з бачка 1, регулювального пристрою 8 і редуктора 4 (рис. 2). В бачку є горловина для засипання флюсу. Нижній корпус бачка закінчується штуцером, до якого під'єдну-ють регулювальний пристрій 8.

Флюсонесучий газ з балона або трубопровода подається в редуктор 4, при виході з якого розділяється на два потоки: один поступає у верхню частину бачка 1 для створення тиску на флюс, другий — через регулювальний вентиль 5 по трубці 6 у регулювальний пристрій. Флюс із бачка зсипається в циклонну камеру, а газ, який поступає через штуцер 7, створює вихровий потік, що захоплює флюс і подає його до різака. Тиск газу встановлюють за манометром 2. Для випускання газу з бачка служить вентиль. У випадку підвищення тиску спрацьовує мембрана, яка змонтована на горловині 3бачка.

Для механізації процесу різання використовують флюсожи-вильник ФП-1-65, у якому газ подається з бачка в регулювальний пристрій через електромагнітний перемикаючий клапан і фільтр.

Установка УРХС-5 (рис. 4) комплектується різаком РАФ-1-65 (рис. 3) і флюсоживильником ФП-2-65. Флюсоживильник має циклонну конструкцію, а різак 4 — зовнішню подачу флюсу. Флюс із флюсоживильника1 подається в різак 4 через рукав З і через флюсоподаюче сопло головки засмоктується ріжучим струменем кисню, який подається через рукав 2. Тиск флюсоподаю-чого газу регулюється редуктором, а подача флюсу в різак контролюється вентилем 5.

Різак (рис. 3) виготовляється на базі серійного різака «Полум'я». Вентиль 4 призначений для регулювання подачі флюсу. На головці різака закріплена колодка 2, до якої під'єднані дві змінні втулки 3. Втулки встановлюються під кутом 25° до осі мундштука.

Трійник 1 і система трубок зв'язують порошковий вентиль з колодкою.

Установки УРХС-5 використовуються для різання сталей товщиною до 200 мм, а.при товщині від 200 до 500 мм застосовують установку УРХС-6, яка комплектується флюсоживильником ФП-2-65 і різаком РАФ-2-65.

Різаки для киснево-флюсового різання відрізняються від звичайних тим, що вони мають додаткові пристрої для подачі флюсу. Залежно від схеми подачі флюсу їх поділяють на два типи: ,

— флюс подається в суміші з ріжучим киснем до центрального каналу мундштука;

— зовнішня подача флюсу.

За принципом змішування горючого газу і кисню різаки поділяються на інжекторні та з внутрішньосопловим змішуванням.

2.    ТЕХНОЛОГІЯ КИСНЕВО-ФЛЮСОВОГО РІЗАННЯ

Перед різанням лінію різа очищають від бруду, іржі, мастил, а флюс просіюють і прожарюють.

Різання починають з краю листа або з попередньо просвердленого отвору. При прямолінійному різанні різак установлюють перпендикулярно до поверхні металу або кутом вперед.

У результаті низької теплопровідності і великої кількості виділеного тепла в зоні різа виникають внутрішні напруги, які призводять до утворення деформації листів, а при жорсткому кріпленні – до тріщин.

Режими киснево-флюсового різання високолегованих сталей відрізняються від режимів різання низько вуглецевих сталей.

Потужність підігрівного полум’я беруть на 15-25% більшу, ніж при різанні низько вуглецевих сталей такої ж товщини.

Відстань від кінця мундштука до поверхні металу більша, ніж при звичайному кисневому різанні. Це потрібно для тог, щоб частинки флюсу встигли нагрітися до температури спалаху і зменшилось забруднення вихідних каналів підігрівного полум’я .

Таблиця. 1. Режими різання високолегованої сталі

Товщина    металу, мм	Швидкість різання, мм/хв		Тиск   кисню в     робочій камері     редуктора    кгс/см²	Тиск    кисню,    азоту або     повітря по манометру на флюсо-     живильнику, кгс/см²	Витрати      ацетилену     м³/год	Витрати      флюсу,       кг на       1м різа	Витрати      кисню     м³/год
	прямо-     лінійне     різання	фігурне     різання
10	760	460	6-7	0,1-0,5	25	0,25	0,3
20	575	350	6-7	0,1-0,5	40	0,35	0,5
30	490	290	6-7	0,1-0,5	50	0,45	0,8
40	435	260	6-7	0,1-0,5	60	0,5	1,0
60	370	225	8-9	0,1-0,5	75	0,6	1,5
80	330	200	8-9	0,1-0,5	90	0,7	2,0
100	300	180	9-10	0,1-0,5	100	0,75	2,35
200	230	140	9-10	0,1-0,5	120	0,8	2,5

Питання для самоконтролю.

1.   Що входить до складу апаратури для киснево-флюсового різання?

2.  У чому полягає теплова дія флюсу? 

3.  У чому полягає абразивна дія флюсу?